Дії під час стихійного лиха

Під час стихійного лиха:

·   зберігайте спокій, уникайте паніки, дійте свідомо, утримуйте інших від нераціональних дій, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам;

·   загасіть вогонь у грубах, відключіть електро- та газопостачання;

·   перейдіть у безпечне місце. Сховайтеся у внутрішніх приміщеннях - коридорі, ванній кімнаті, коморі або у підвалі. Ввімкніть радіоприймач, щоб отримувати інформацію;

·   не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть раптово вимкнути;

·   якщо лихо застало вас на вулиці, обминайте нестійкі будівлі та будинки з хитким дахом. При можливості заховайтеся в підвал найближчого будинку;

·   якщо ви на відкритій місцевості, притисніться до землі на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев;

·   уникайте різноманітних споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електропередач, водойм, потенційно небезпечних промислових об'єктів та дерев;

·   якщо ви їдете автомобілем, зупиніться. Не залишайтеся у ньому, а виходьте і швидко ховайтеся у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення.

Дії після стихійного лиха

Після стихійного лиха:

-      зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті лиха, оцініть ситуацію. Допоможіть, при можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує;

-      не можна виходити на вулицю відразу після ослаблення вітру, тому що через декілька хвилин пориви вітру можуть повторитися;

-      переконайтеся, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання;

-      не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, на­грівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що не­має витоку газу;

-      будьте дуже обережні, виходячи з будинку. Остерігайтеся: частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях; обірваних дротів від ліній електроме­реж; розбитого скла та інших джерел небезпеки;

-      не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.       

Повені

Повені - досить часте явище в Україні. Катастрофічне затоплення населених пунктів бурхливим підйомом рівня води, навіть в невели­ких річках, виникає в результаті швидкого танення снігу, утворення льодових запруд, тривалих дощів.

Під час повеней створюється реальна загроза жит­тю та здоров'ю людей, тварин, руйнування споруд і комунікацій, гинуть посіви та матеріальні цінності. Особливу небезпеку становлять руйнування гребель ве­ликих водосховищ та інших гідроспоруд, у результаті чого виникають катастрофічні затоплення.

Велике значення під час повеней має своєчасне про­гнозування, оповіщення населення та евакуація його з ра­йонів імовірного затоплення.

Дії після попередження про можливість повені

Після попередження про можливість повені:

-      уважно слухайте подальшу інформацію про НС та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв'язку з вами;

-      зберігайте спокій, попередьте сусідів;

-      зберіть документи, одяг, найбільш необхідні речі, запас продуктів харчування на декілька днів, медикаменти. Складіть все це у валізу. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті;

-      від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, перекрийте воду, вимкніть газ;

-      перенесіть більш цінні речі та продовольство на верхні поверхи або підніміть на верхні полиці;

-      необхідно привести у належну готовність плавзасоби. За їх відсутності виготовити найпростіші такі засоби із матеріалів, які є під ру­кою: колод, дошок, автомобільних камер, бочок тощо;

-      переженіть худобу, яка є у вашому господарстві, на підвищену місцевість.

При загрозі катастрофічного затоплення проводиться евакуа­ція населення.

Громадяни, які підлягають евакуації, повинні прибути згідно з указаним часом на місце збору і мати особисті документи, речі першої необхідності, невели­кий запас продуктів харчування та питної води.

Евакуація проводиться за звичай у найближчі населені пункти, що перебувають поза зоною затоплення. Евакуйованих розташовують у громадських будівлях, а також у помешканнях жителів цього населеного пункту.

Дії під час повені

Перш ніж покинути дім, необхідно переконатися, що газ і електроенергія вимкнені. З собою потрібно взяти документи, гроші, найнеобхідніші речі, невеликий запас харчових продуктів і води. Затоплені місця глибиною до 1 м можна переходити вбрід, від 0,6 до 1,2 м - переправлятись на автомобілях з переднім і заднім приводом, на тракторах. Переправу можна організувати за до­помогою човнів та інших плаваючих засобів, або підручних засобів - заздалегідь приготовлених плотів.

При перебуванні під час повені у полі, лісі необхідно виходити на підвищені місця. Якщо такої можливості немає, потрібно забратися на дерево, використовувати всі предмети, здатні утримувати людину на воді - дошки, дерев'яні двері, бочки тощо.

Під час повені найважливіший обов'язок усіх грома­дян - надання допомоги та рятування потопаючих.

Окремі групи людей у силу певних обставин, що склалися, можуть залишитися на затопленій території. У такому випадку, насамперед, необхідно:

-      перемістити­ся у безпечне місце (це можуть бути верхні поверхи будівель та споруд) і дотримуватися таких правил безпеки:

-      не вживати продукти харчування, які забруднені повеневою водою;

-      пити воду тільки після її кип‘ятіння;

-      не користуватися електроприладами, що намокли;

-      перебуваючи у воді або у своєму приміщенні, не торкатися до електричних дротів та ввімкнених у електромережу приладів;

-      обмежити пересування у затопленому місці;

-      у разі необхідності пересування і відсутності плавзасобів пливти слід не проти течії, а під кутом до неї, остерігаючись предметів, що плавають або затоплені. 

Дії в зоні раптового затоплення

Якщо ви опинилися в зоні раптового затоплення:

-      зберігайте спокій, уникайте паніки, утримуйте від неї оточуючих;           

-      швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;

-      надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку;

-      при можливості, негайно залишіть зону затоплення;

-      перед виходом з будинку вимкніть електро- та газопостачання, загасіть вогонь у грубах;

-      відчиніть хлів - дайте худобі можливість рятуватися;

-      підніміться на верхні поверхи. Якщо будинок одноповерховий - займіть горішні приміщення;

-      до прибуття допомоги залишайтеся на верхніх повер­хах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналі­зуйте рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти;

-      перевірте, чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, при можливості, допомогу;

-      потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, якими можна скористатися, щоб залишитися на плаву до одержання допомоги.

Не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти та інше).

Дії після повені

Дії після повені зводяться до наступного:

-      переконайтеся, що ваше житло не отримало внаслідок повені ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням (відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло, немає небезпечних уламків та сміття);

-      не користуйтесь електромережею до повного осушення будинку;

-      обов'язково кип'ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені;

-      просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території;

-      здійснюйте осушення затоплених підвальних приміщень поетапно, з розрахунку 1/3 об'єму води на добу;

-      заборонено вживати продукти, які були підтоплені водою під час повені. Позбавтеся від них та від консервації, що була затоплена водою і отримала ушкоджен­ня.

Все майно, що було затопленим, підлягає дезінфекції.

Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню. 

Увага! У будь-яких екстремальних ситуаціях будьте обережними. При наданні допомоги потерпілим керуйтеся здоровим глуздом, не наражаючи своє життя на небезпеку.

 

ПАМЯТКА НАСЕЛЕНИЮ АФРИКАНСКАЯ ЧУМА СВИНЕЙ

 

Африканская чума свиней (АЧС)- высококонтагиозная инфекционная болезнь свиней. Характеризуется лихорадкой, кровоизлияниями на коже, слизистых оболочках и внутренних органах. Гибель животных наступает в 100% случаях.

Возбудитель - ДНК вирус.

Высокоустойчив во внешней среде.

При 5оС сохраняется 5-7 лет, при 18о С -18 мес., при 37оС-10-30 дней.

Вирус сохраняется:

- в почве до 112 дней;

- в сыром мясе до 188 дней;

- в копченом мясе до 5 месяцев.

Вирус инактивируется (погибает):

- в трупах животных через 2 месяца,

- в замороженных тушах – через 6-10 лет.

Болеют только свиньи, независимо от возраста и в любое время года.

Заражаются животные:

- алиментарно (через пищу),

- аэрогенно (через воздух), контактно,

- трансмиссивно (через насекомых).

Механическими переносчиками могут быть люди, домашние и дикие животные, грызуны, насекомые, клещи, вши, блохи, мухи.

Во внешней среде на вирус губительно действуют препараты хлора (5% раствор хлорной извести) при воздействии в течение 4-х часов.

Пути распространения АЧС:

- инфицированное мясо, сало, копчености;

- необезвреженные пищевые отходы кафе, ресторанов и столовых (лечебно- профилактических заведений, детских, учебных заведений, баз отдыха);

- необработанные транспортные средства;

- продовольственные и промышленные товары.

Основные меры профилактики:

- недопущение заноса/завоза вируса из неблагополучной территории;

-соблюдение правил предосторожности при ввозе животных, продуктов животноводства и кормов;

- соблюдение строжайших мер карантинирования животных.

 

Как предотвратить занос АЧС?

- не заводить свиней без разрешения государственной ветеринарной службы;

- не допускать ввоз-вывоз свиней за пределы хозяйства без ветеринарного осмотра;

- не допускать свободного выгула свиней, контакта с другими животными и посторонними лицами;

- в случае заболевания или падежа свиней немедленно информировать государственную ветеринарную службу;

- не выбрасывать трупы животных, отходы их содержания и переработки на свалки, обочины дорог и в лесные массивы; уничтожение проводить в местах определенных администрацией поселения под контролем государственной ветеринарной службы

- не использовать в кормление свиней боинские и кухонные отходы, корма животного происхождения;

- не покупать мясо, полученное при подворном убое животных и в местах несанкционированной торговли.

ЛЕЧЕНИЕ АЧС НЕ РАЗРАБОТАНО!

СПЕЦИФИЧЕСКАЯ ПРОФИЛАКТИКА (ВАКЦИНА) ОТСУТСТВУЮТ

 

 

Что такое птичий грипп

ГРИПП ПТИЦ - острая инфекционная, особо опасная болезнь, передаваемая человеку от животных, возбудителем которой является вирус типа А.

К гриппу восприимчивы все виды птиц, в т. ч. куры, индейки, утки, фазаны, цесарки, перепела, глухари, аисты, чайки и практически все другие виды синантропных (голуби, воробьи, вороны, чайки, утки, галки и пр), диких, экзотических и декоративных птиц, а также свиньи, лошади, хорьки, мыши, кошки, собаки, иные позвоночные и человек.

Грипп птиц не вызывает массового заболевания диких птиц и протекает у них бессимптомно, однако среди домашних птиц может вызывать тяжелое заболевание и гибель. Данное заболевание характеризуется потенциально высокой опасностью возбудителя для человека.

Источники вирусов гриппа птиц в природе.

Основным источником вируса в природе являются водоплавающие птицы, которые переносят вирус в кишечнике и выделяют его в окружающую среду со слюной и пометом. У диких уток вирус гриппа размножается главным образом в клетках, выстилающих желудочный тракт, при этом никаких видимых признаков заболевания у самих птиц вирус не вызывает и в высоких концентрациях выделяется в окружающую среду. Бессимптомное течение гриппа у уток и болотных  птиц может являться результатом адаптации к данному хозяину на протяжении нескольких сотен лет. Таким образом, создается резервуар, обеспечивающий вирусам гриппа биологическое "бессмертие".

Пути заражения гриппом птиц.

Заражение человека и домашней птицы происходит при тесном контакте с инфицированной и мертвой дикой или домашней птицей. В ряде случаев возможно заражение человека при употреблении в пищу мяса и яиц больных птиц без достаточной термической обработки.

Выделения зараженных птиц, попадая на растения, в воздух, в воду, могут заразить человека и здоровую птицу через воду при питье и купании, а также воздушно-капельным, воздушно-пылевым путем и через грязные руки.

Устойчивость вирусов гриппа птиц к физическим и химическим воздействиям.

1.Инактивируется (погибает) при плюс 56°С в течение 3 ч., при плюс 60°С в течение 30 мин.;

2.Инактивируется в кислой среде;

3.Инактивируется окислителями, липидными растворителями. 4.Инактивируется формалином и йодсодержащими препаратами;

5.Вирус гриппа птиц в отличие от человеческого очень устойчив во внешней среде -

в тушках мертвых птиц он может жить до одного года; 6.Длительно сохраняется в тканях, фекалиях и воде.

Симптомы гриппа птиц у домашних птиц.

Инфекция среди домашней птицы может быть бессимптомной или вызывать уменьшение яйценоскости и заболевания дыхательной системы, а также протекать в молниеносной форме, вызывая быструю гибель птицы от системного поражения без

каких-либо предварительных симптомов (высокопатогенный грипп птиц). У заболевших диких и домашних птиц отмечаются необычное поведение, дискоординация движений, отсутствие реакции на внешние раздражители и угнетенное состояние. Отмечается опухание и почернение гребня и синюшность сережек, отечность подкожной сетчатки головы, шеи и гибель птицы в течение 24- 72 часов.

Симптомы заболевания гриппом птиц у человека.

От заражения до первых признаков заболевания может пройти от нескольких часов до 5 дней. Заболевание гриппом птиц начинается остро с озноба, повышения температуры до 38°С и выше, мышечных и головных болей, болей в горле. Возможен водянистый жидкий стул, многократная рвота. Через 2-3 дня появляется затрудненное дыхание, влажный кашель, часто с примесью крови. Опасен такой вирус тем, что он очень быстро может привести к пневмонии, а кроме того, может давать тяжелые осложнения на сердце и почки, поражает головной мозг.

Профилактика гриппа птиц у домашней птицы.

Профилактика осуществляется владельцами птицы комплексно, включает мероприятия организационно-хозяйственного характера:

1.         Соблюдение владельцами и/или лицами, осуществляющими уход, содержание, разведение и реализацию птицы, санитарно-гигиенических, ветеринарно-санитарных правил и норм. В частности,необходимо:

1.1.     Информировать государственную ветеринарную службу района о наличии птицы в личных подсобных хозяйствах с целью проведения необходимых профилактических мероприятий у имеющегося поголовья.

1.2.      Не допускать выгула (выхода) домашней птицы за пределами дворовой территории, исключить контакт домашней птицы с дикими птицами, особенно водоплавающими.

1.3.      Осуществлять куплю-продажу домашней и декоративной птицы в местах санкционированной торговли только при наличии ветеринарных сопроводительных документов.

1.4.  Содержать территории и строения для содержания животных и птицы в полной чистоте, проводить тщательную очистку и дезинфекцию всех помещений и территории: периодически (2-3 раза в неделю) обрабатывать предварительно очищенное помещение и инвентарь (совки, метлы, бадьи) 3-х процентным горячим раствором каустической соды или 3% раствором хлорной извести (хлорамина). После дезинфекции птичника насест и гнезда необходимо побелить дважды (с часовым интервалом) свежегашеной известью.

1.5.   Обеспечить засечивание окон и дверей, исключающее возможность попадания дикой и синантропной птицы в помещения для хранения кормов и содержания птицы.

1.6.     Хранить корма для домашней и декоративной птицы в плотно закрытых водонепроницаемых емкостях, недоступных для контакта с дикой птицей. Пищевые отходы перед скармливанием необходимо прокипятить.

2.      Убой домашней птицы, предназначенной для реализации в торговле, должен осуществляться на специализированных предприятиях.

В период угрозы гриппа птиц:

1.    Для предотвращения заражения птицы гриппом в индивидуальных хозяйствах граждан необходимо всех домашних птиц перевести на закрытое содержание.

2.    Установить на подворьях пугала, трещотки и другие средства для отпугивания диких птиц.

3.    В это время не рекомендуется покупать живую птицу и пополнять поголовье птицы.

4.   Ухаживать за птицей, проводить уборку помещений и территории необходимо в выделенной для этого рабочей одежде (халат, передник, рукавицы, резиновая обувь). Во время уборки не следует пить, принимать пищу, курить.

5.      Периодически (2-3 раза в неделю) проводить дезинфекцию предварительно очищенных помещений и инвентаря (совки, метлы, бадьи) 3-х процентным горячим раствором каустической соды или 3% раствором хлорной извести (хлорамина).

6.    После дезинфекции птичника насест и гнезда необходимо побелить дважды (с часовым интервалом) свежегашеной известью.

7.      Вся рабочая одежда должна подвергаться дезинфекции (замачивание в 3% растворе хлорамина Б в течение 30 минут, кипячение в 2% растворе соды кальцинированной) и последующей стирке.

8.     При обнаружении трупов птицы или выявлении больной птицы на улице, в личных хозяйствах граждан необходимо незамедлительно сообщить в государственную ветеринарную службу района по месту обнаружения или содержания птицы в целях проведения необходимых мероприятий по исследованию птицы на грипп.

Профилактика гриппа птиц у людей:

В целях профилактики гриппа птиц у людей необходимо:

1. Соблюдать правила личной гигиены, в том числе не хранить совместно с продуктами, которые не будут подвергаться тепловой обработке (хлеб, сыр, колбаса, кондитерские изделия и т.д.) приобретенное сырое мясо птицы и яйца.

2.Избегать контакта с подозрительной в заболевании или мертвой птицей.

3.   Ухаживать за домашней птицей в выделенной для этого рабочей одежде (халат, передник, рукавицы, резиновая обувь). В период контакта с птицей (кормление, уборка помещений и пр.) не следует пить, принимать пищу, курить.

4.      Приобретать для питания мясо птицы и яйцо в местах санкционированной торговли только при наличии ветеринарных сопроводительных документов.

5.     Употреблять в пищу мясо птицы и яйцо после термической обработки: яйцо варить не менее 10 минут, мясо - не менее 30 минут при температуре 100°С.

6.      Исключить  контакт  с  водоплавающими  и  синантропными  птицами  (голуби,

воробьи, вороны, чайки, утки, галки и пр.).

Дії населення при несприятливих погодних умовах

В природі існує дуже багато небезпечних природних явищ. До них відносяться: гроза, ураган, буря, смерч. Всі ці явища несуть дуже велику небезпеку.

За науковим визначенням, гроза це — атмосферне явище, при якому у потужних купно-дощових хмарах і між хмарами та землею виникають сильні електричні розряди — блискавки, які супроводжуються громом. Як правило, при грозі випадають інтенсивні зливові опади, нерідко град, спостерігається посилення вітру, часто до шквалу.

Але гроза не єдине, що може завдавати істотного клопоту. Від таких грізних атмосферних явищ, як ураган, буря, смерч  не застрахована ні одна людина, ні одно місто.

Насамперед – що воно таке і чим одне від одного відрізняється? Та яку небезпеку несуть в собі?

Ураган – це атмосферний вихор великих розмірів зі швидкістю вітру до 120 км на годину, а в приземному шарі – до 200 км/год.

Буря – це тривалий, дуже сильний вітер зі швидкістю, яка більша 20 метрів на секунду. Вона звичайно спостерігається при проходженні циклону й супроводжується сильним хвилюванням на морі, озерах, річках та руйнуваннями на суші.

Смерч – атмосферний вихор, що виникає у грозовій хмарі й поширюється долілиць, часто до самої поверхні Землі у вигляді темного хмарного рукава або хобота, діаметром у десятки і сотні метрів. Досить часто спостерігаються маленькі смерчі. Смерч існує недовго, переміщаючись разом із хмарою. При русі над місцевістю зі швидкістю кілька десятків кілометрів у годину смерч робить руйнування, викликувані не тільки величезною швидкістю повітря усередині самого вихру, але й миттєвим стрибком атмосферного тиску, що за лічені секунди може впасти й знову піднятися на кілька десятків

Будинки із замкненими дверима й вікнами «вибухають» у момент проходження над ними смерчу, цілі стіни вивалюються назовні, рідина з посудин висмоктується й розприскується. Одиночний смерч, опускаючись до землі, робить спустошення в смузі шириною кілька сотень метрів і довжиною від декількох кілометрів до декількох десятків кілометрів.

Величезну небезпеку при смерчах над сушею становлять підняті в повітря й тверді предмети, що розлітаються в різні сторони, — дошки, друзки, уламки будинків, аркуші залізної покрівлі та ін.

Енергія смерчу колосальна: він здатний зірвати й перекинути залізничний міст, важкий вантажний автомобіль, навіть тепловоз, або підняти в повітря й потім кинути на землю літак вагою десять тонн. Смерчі можуть висмоктувати величезну кількість води з рік, ставків і потім раптово збрасувати їх в іншому місці. Разом зі зливами в таких випадках, це іноді приводить до катастрофічно швидкого переповнення рік і річечок, які виходять із берегів і затоплюють долини.

В цілому, небезпека для людей при таких природних явищах полягає в руйнуванні дорожніх і мостових покриттів, споруджень, повітряних ліній електропередачі й зв’язки, наземних трубопроводів, а також поразці людей уламками зруйнованих споруджень, осколками стекол, що летять із великою швидкістю. Крім того, люди можуть загинути й одержати травми у випадку повного руйнування будинків. При сніжних і курних бурях небезпечні сніжні замети й скупчення пилу («чорні бурі») на полях, дорогах і населених пунктах, а також забруднення води.

  Основними ознаками виникнення ураганів, бур і смерчів є:

- посилення швидкості вітру й різке падіння атмосферного тиску;

- зливові дощі й штормовий нагін води;

-  бурхливе випадання снігу й ґрунтового пилу.

  Після одержання сигналу про штормове попередження, особливо, якщо є хоча б натяк на сильну бурю (смерч, ураган) необхідно негайно приступити до наступних дій:

- зміцнити дах, пічні і вентиляційні труби;

- забити вікна у горищних приміщеннях (ставнями, щитами з дощок або фанери);

- звільнити балкони і території двору від пожаронебезпечних предметів;

- підготувати запаси продуктів і води на 2-3 доби на випадок евакуації в безпечний район, а  також

  автономні джерела освітлення (ліхтарі, гасові лампи, свічки);

- перейти з легких будівель у більш міцні будинки або в захисні спорудження цивільної оборони (але майже всі вони за часи незалежності через недолугість влади зруйновані).

Як діяти під час урагану, бури, смерчу?

Якщо ураган (буря, смерч) застали Вас у будинку:

- відійдіть від вікон і займіть безпечне місце біля стін внутрішніх приміщень, у коридорі, біля вбудованих шаф, у ванних кімнатах, туалетах, коморах, у міцних шафах, під столами;

- погасіть вогонь у пічках, відключіть електроенергію, закрийте крани на газових мережах;

 - у темний час доби використовуйте ліхтарі, лампи, свічки;

включіть радіоприймач для одержання інформації ДСНС;

 - по можливості, перебувайте  в заглибленому укритті, у сховищах, льохах і т.п.

  Якщо ураган, буря або смерч застали Вас на вулицях населеного пункту:

 - тримайтеся якнайдалі від легких будівель, будинків, мостів, естакад, ліній електропередачі, щогл, дерев, рік, озер і промислових об’єктів. Для захисту від уламків, що летять, і осколків скла використовуйте аркуші фанери, картонні й пластмасові ящики, дошки й інші підручні засоби. Намагайтеся швидше вкритися в підвалах, льохах і протирадіаційних укриттях, якщо такі наявні у населених пунктах. Не заходьте в ушкоджені будинки, тому що вони можуть обрушитися при нових поривах вітру.

При надходженні сигналу про наближення смерчу необхідно негайно зійти в укриття, підвал удома або льох, або вкритися під ліжком і іншими міцними меблями – ніщо інше не допоможе. Якщо смерч застає Вас на відкритій місцевості, укривайтеся на дні дорожнього кювету, у ямах, ровах, вузьких ярах, щільно притискаючись до землі, закривши голову одягом або гілками дерев. Потрібно лягти максимально низько. Не залишайтеся в автомобілі, негайно виходите з нього й укривайтеся, як зазначено вище.

Після відходу головної небезпеки, після припинення стихійного явища необхідно з’ясувати, чи не має навколо Вас поранених людей, чи не потрібна комусь невідкладна допомога.

 

Пам’ятка населенню про надання допомоги постраждалим від переохолодження (гіпотермії)

Навіть не дуже значне пониження температури, як для наших широт, в Україні призвело до сотень людських жертв. Однак багатьох із трагічних випадків не сталося б, якби постраждалим було надано своєчасну і кваліфіковану допомогу.

Гіпотермія полягає в загальному переохолодженні тіла, коли організм не в змозі компенсувати втрату тепла.

Анатомія і фізіологія гіпотермії

При впливі холоду на організм відбувається звуження кровоносних судин, які розташовані близько до шкіряного покриву, і тепла кров прямує углиб тіла. Таким чином зменшується нормальна температура тіла. Якщо організм не в змозі підтримувати постійну температуру тіла, у людини починається озноб, в результаті чого за рахунок м’язової діяльності виробляється додаткова кількість тепла. Гіпотермія відбувається внаслідок переохолодження всього організму при порушенні процесу терморегуляції. При гіпотермії температура тіла падає нижче 35 С. При цьому виникає серцева аритмія і в кінцевому підсумку відбувається зупинка серця. Настає смерть.

Причини гіпотермії

Гіпотермія викликається довгочасним впливом низьких температур, коли організм вже не в змозі виконувати функцію терморегуляції. Такі фактори, як температура і вологість навколишнього середовища, стан шкіряного покриву (суха чи волога шкіра), сила вітру і тривалість впливу холоду, впливають на здібність організму регулювати температуру тіла перед настанням стану гіпотермії.

Деякі особи схильні до гіпотермії. До них належать:

·         особи, які багато часу перебувають на холоді;

·         люди похилого віку;

·         маленькі діти;

·         особи, що мають проблеми зі здоров’ям;

·         особи, в яких у минулому були стани гіпотермії;

·         особи із захворюванням серця або станами, які викликають порушення кровообігу.

Стан гіпотермії може настати і при температурі вище точки замерзання. Це може статися з особами похилого віку, які проживають у погано опалюваних приміщеннях, погано харчуються і малорухливі. Бездомні також відносяться до групи ризику. Вживання деяких речовин таких, як алкоголь і барбітурати, можуть порушити нормальну реакцію організму на вплив холоду і викликати гіпотермію значно швидше. Захворювання і певні стани організму, наприклад, інфекція, гіперглікемія (зниження вмісту цукру в крові), інсульт і пухлина мозку також роблять гіпотермію більш імовірною.

Профілактика гіпотермії

Стан гіпотермії, звичайно, треба уникати, керуючись здоровим глуздом і такими правилами:

·         носіть головний убір і одяг із шерстяної тканини або хутра, які утворюють прошарок теплого повітря між тілом і одягом;

·         споживайте більше теплого пиття, це сприяє кращій терморегуляції організму. Якщо гаряче пиття недоступне, пийте побільше простої води. Уникайте споживання напоїв, які містять алкоголь і кофеїн, так як вони перешкоджають виробленню тепла організмом;

·         як тільки у вас починається озноб, укривайтеся в теплому місці і дайте організму зігрітися;

·         якщо на холоді ваш одяг змок, як можна швидше змініть його на сухий.

Ознаки і симптоми гіпотермії:

·         тремтіння і озноб, які можуть бути відсутні на більш пізніх стадіях;

·         оніміння;

·         втрата координації рухів;

·         зніяковіння, незвична манера поведінки;

·         температура тіла нижче 35 С.

Перша допомога при гіпотермії

Якщо у постраждалого одночасно спостерігаються ознаки відмороження і гіпотермії, в першу чергу надайте допомогу як при гіпотермії. Цей стан може призвести до смерті, якщо людину терміново не зігріти. Але навіть у цьому випадку не варто залишати без уваги відмороження, яке при тяжкому ступені може призвести до ампутації пошкодженої частини тіла.

Гіпотермія відноситься до невідкладних медичних станів. Дотримуйтесь принципів надання першої допомоги і прийміть додатково спеціальні заходи при гіпотермії:

·         викликайте швидку допомогу;

·         поступово відігрійте постраждалого, загорнувши його в ковдри або сухий одяг;

·         не намагайтеся зігріти тіло постраждалого дуже швидко. Не занурюйте його в теплу воду. Швидке обігрівання може викликати серцеві проблеми. Будьте надзвичайно уважними при поводженні з постраждалим;

·         по можливості, прикладіть до тіла теплий предмет (гарячу грілку, пляшки з теплою водою);

·         дайте тепле пиття, якщо постраждалий при свідомості.