Категорія: Корисна інформація
Перша допомога при охолодженні та відмороженні
З настанням холодів збільшується кількість випадків переохолодження та відмороження серед населення. Вплив низької температури на весь організм людини викликає загальне переохолодження, а вплив на окремі ділянки тіла – відмороження. Розвитку холодової травми сприяє висока вологість повітря, вітер, мокрий або тісний одяг, втома, прийом алкогольних напоїв, паління, попадання у холодну воду, лежання на землі, тощо.
Дія низьких температур викликає стійкий спазм судин, який призводить до ішемії (різке зменшення постачання крові) та гіпоксії (кисневе голодування) тканин, виникненню мікротромбів, різко знижується температура тіла, порушується функціонування всіх внутрішніх органів.
В залежності від інтенсивності і тривалості дії холоду при переохолодженні виділяють три стадії:
- легка – характеризується зниженням температури тіла до 35-33 градусів. Проявляється втомою, сонливістю, апатією, утрудненням активних рухів, «гусячою шкірою». Шкіра відкритих ділянок тіла бліда або синюшна, холодна. Мова утруднена, уповільнена;
- середня - характеризується зниженням температури тіла до 33-29 градусів. Проявляється сонливістю, пригніченням свідомості, відсутністю міміки, невиразним поглядом. Рухи утрудненні, тіло «задубіло», шкіра холодна бліда, синюшна. Може бути порушення дихання;
- важка – характеризується зниженням температури тіла нижче 29 градусів, відсутністю свідомості, наявністю судом. Кінцівки зігнуті та приведені до тулуба, шкіра льодяна на дотик. Дихання поверхневе, рідке, не завжди визначається. Можлива блювота, мимовільне сечовипускання. Стан хворого вкрай тяжкий і іноді оточуючі помилково вважають людину померлою.
Перша допомога при переохолодженні (замерзанні) повинна надаватись якомога раніше, ще до прибуття бригади швидкої медичної допомоги. Слід перенести хворого в тепле приміщення; зняти холодне взуття, одяг, рукавички. Замінити мокрий та холодний одяг на сухий і теплий; розтерти обережно вражені кінцівки горілкою чи спиртом, м'якою теплою тканиною; зігріти хворого шляхом накривання теплими ковдрами у ліжку; напоїти гарячим чаєм або кавою; прийняти 1-2 таблетки но-шпи, аспірину; при необхідності – викликати швидку допомогу або сімейного лікаря.
Інший прояв холодової травми – відмороження, тобто локальний вплив низької температури на окремі ділянки тіла, що призводить до їх реактивного запалення та омертвіння.
Найчастіше враженню холодом піддаються відкриті ділянки тіла. В основному це вуха, ніс, обличчя, кінцівки. Особливо швидко відмороження настає при вітрі, тісному взутті, мокрому одязі. Як і при переохолодженні, факторами, що прискорюють відмороження, є алкоголь, куріння, хронічні захворювання судин, травми кінцівок, перевтома, тривале перебування на відкритому просторі та відсутність відповідного теплого одягу і взуття.
У перебігу відморожень розрізняють два періоди: дореактивний - триває від декількох годин до однієї доби. В цей період не завжди видно ступінь враження шкіри та прилеглих тканин; реактивний - починається з моменту зігрівання. З'являється біль у ділянках відмороження, відчуття печії, припухлість, набряк. Шкіра враженої ділянки стає мармурового вигляду.
Залежно від тяжкості та глибини ураження розрізняють чотири ступені відмороження:
1 – виникають при короткочасній дії холоду. Шкіра місця враження бліда, холодна, її чутливість знижена або відсутня взагалі. Після зігрівання вона стає набряклою, червоніє або стає синюшною, відновлюється больова та тактильна чутливість. Симптоми відмороження проходять через 5-7 днів;
2 – характеризуються почервонінням і набряком шкіри з утворенням міхурів, заповнених прозорою рідиною. Виражений больовий синдром, порушення чутливості. Відновлення наступає через 2-3 тижні;
3 – на фоні почервоніння шкіри із синюшним відтінком і набряку з’являються осередки некрозу і міхури з примішками крові. Рани загоюються впродовж 1-2 місяців;
4 – характеризуються глибоким і тяжким враженням тканин, некрозом і гангреною. Без хірургічного втручання неможливо обійтись. Нажаль, інколи це ампутація відмороженої кінцівки або її частини. Тому дуже важливо не допускати відмороження та переохолодження і вчасно звертатись за медичною допомогою.
Перша допомога при відмороженні: припинити подальшу дію холоду; зняти тісне взуття, одяг; зігріти хворого, дати випити гарячий чай чи каву як і при переохолодженні, тому що ці два патологічні стани майже завжди розвиваються одночасно; зігріти відмороженні ділянки тіла шляхом розтирання спиртом чи горілкою, але лише у випадку відсутності міхурів із рідиною. Накласти зігріваючий компрес із м’якої тканини. Зігрівати вражену кінцівку чи частину необхідно поступово у воді кімнатної температури, тобто близько 20 градусів, поступово підвищуючи температуру до 40 градусів.
Відразу зігрівати кінцівку у гарячій воді чи біля багаття, обігрівача, батареї тощо не можна, тому що це призведе до порушення кровообігу і поглиблення некрозу. Розтирати відморожені частини тіла снігом не можна, оскільки при цьому виникають пошкодження шкіри через які потрапляє інфекція. Не слід також використовувати різні масла та жири.
Слід прийняти 1-2 таблетки но-шпи, аспірину, при вираженому больовому синдромі – знеболюючий засіб. Звернутись за медичною допомогою до хірурга чи викликати швидку медичну допомогу.