Насамперед це день мужніх та самовідданих людей, які прийняли доленосний виклик – захистити не тільки Україну, але й усе людство від руйнівного впливу зруйнованого внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС енергоблоку
Аварія, що сталася в квітні 1986 р. на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією з найбільших катастроф в історії людства.
Нагадаймо, що 26 квітня 1986 р. приблизно о 01:23 на четвертому енергоблоці стався вибух. На цей момент у реакторі було близько 200 т урану. Внаслідок аварії було зруйновано обшивку, через відсутність захисної оболонки у повітря здійнялися 60 т радіоактивних речовин. Відразу після вибуху реактора радіонукліди були викинуті на максимальну висоту – до 10 км.
Ще 2 дні керівництво колишнього СРСР інформацію про цей вибух від світу приховувало.
Радіоактивна хмара, що утворилася після вибуху, накрила не лише Україну, Білорусь та Росію, які розташовані поблизу ЧАЕС, але й частину Югославії, Болгарії, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Нідерланди, Бельгію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою), Британію та острів Мен...
Пожежа на енергоблоці тривала 10 днів. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня .
Лише завдяки самопожертві ліквідаторів, багато з яких заплатили власним життям і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення. До ліквідації наслідків аварії були залучені тисячі фахівців різних професій! Отримуючи великі дози опромінення, інженери, будівельники, шахтарі, енергетики, водії, військові, лікарі – усі, хто пішов тоді не тільки за наказом, а й за покликом серця, зупинили невидимого і дуже підступного ворога. Працювали вахтовим методом – приїздили одні, отримували максимально допустиму дозу радіації і поверталися, а на зміну приїздили інші. За неповними даними, через чорнобильський майданчик пройшли понад 600 тисяч осіб.
14 грудня 1986 р. на Чорнобильській АЕС було завершено спорудження захисного саркофага над зруйнованим енергоблоком. Саркофаг споруджений у найкоротший строк – за 206 днів. Це, по суті, була перша серйозна та важлива перемога над зловісним атомом, який вирвався з-під контролю людини після квітневого вибуху. Тож щороку саме цього дня ми вшановуємо відважних ліквідаторів, хто, на щастя, поруч з нами, і вклоняємося пам’яті тих, хто пішов за межу вічності.
Своїх героїв треба знати, шанувати і пам’ятати. Час може лікувати від усього, але не від пам’яті. Пам’ять … Саме вона є рушієм еволюційного поступу в майбутнє й оберегом найвищих загально людських цінностей. І якщо народ пам’ятає уроки своєї історії, він вартий того, щоб дивитись у майбутнє.
Бажаємо усім учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС міцного здоров’я, благополуччя, життєвої енергії та довгих років життя!