Категорія: Новини
Крізь віки до сучасності Херсонської області
Херсонська область розташована на Півдні України, у басейні нижньої течії Дніпра, у межах Причорноморської низовини.
На півдні Херсонщину омивають Чорне і Азовське моря, а також Сиваш (Гниле море). Ріка Дніпро поділяє область на дві частини – правобережну і лівобережну, яку ще називають Таврією.
Територія області становить 28,5 тис. кв. км, протяжність із півночі на південь – 180 км, із заходу на схід – 258 км.
Найбільш ранні сліди людини на території області відносяться до X-V тис. до н.е. У ІІІ — на поч. ІІ тис. до н.е. більшу частину Степу займали скотарські племена. Наприкінці ІV- на поч. І тис. до н.е. наш край починає заселятися значно густіше. У VІ-ІІІ ст. до н.е., кіммерійців витіснили і частково підкорили нові кочові племена скіфів, де утворили власну державу – Скіфію. Часи Київської Русі були представлені як кочовими племенами (печеніги, торки, половці), так і слов’янським населенням – у м. Олешшя, що знаходилося на території Великого Потьомкінського острова поблизу сучасного Херсона.
Починаючи з ХV ст. територія майбутньої Херсонщини знаходилася під владою Османської імперії та Кримського ханства, частина земель у XVII – XVIII ст. входила до складу Кам’янської та Олешківської Січей. На хвилі національного опору початку 18 ст. січове товариство обрало Кошовим отаманом Гордієнка, козака Платнирівського куреня. Кость Гордієнко – випускник Київської духовної академії, як один зі складачів однієї з перших в історії людства демократичної Конституції («Конституції України Гетьмана Пилипа Орлика») – останній уславлений кошовий отаман. На території Кам’янської Запорозької Січі (біля сучасного села Республіканець Бериславського району Херсонської області) на січовому цвинтарі до нашого часу збереглися могила Костя Гордієнка і хрест на могилі. Курган з похованням отамана є складовою частиною пам’ятки національного значення «Кам’янська Запорозька Січ».
Після російсько-турецьких війн (ХVIII ст.) на звільнені землі почали переселятися селяни із Київської, Полтавської, Нижегородської та інших губерній, що сприяло розвиткові у посушливих степах землеробства і скотарства.
У 1796 році вся територія краю увійшла до складу новоствореної Новоросійської губернії. На початку XIX ст. правобережну частину її включено до складу Миколаївської губернії, а лівобережну – до Таврійської. У 1803 році створено Херсонську губернію і повіт із центром у Херсоні. Херсону судилося стати центром суднобудування для Чорноморського флоту. Важливі тодішні промисли – витоплювання сала і торгівля вовною.
У 1919 році Херсонську губернію розділили на Херсонську і Одеську, а у наступному її перейменували на Миколаївську область.
30 березня 1944 року була створена Херсонська область.
До її складу ввійшли Бериславський, Білозерський, Великоолександрівський, Голопристанський, Горностаївський, Каланчацький, Калініндорфський (перейменований у Калінінський, ліквідований у 1962 р.), Каховський, Нововоронцовський, Скадовський, Херсонський (у складі Херсонської області називався Херсонсільський, ліквідований у 1962 р.), Чагілинський і Цюрупинський райони Миколаївської області, Великолепетиський, Генічеський, Іванівський, Нижньосірогозький, Новотроїцький і Сиваський (ліквідований у 1962 р.) райони Запорізької області. Відновили діяльність райкоми партії, районні і сільські Ради депутатів трудящих, були створені обком КП(б)У, облвиконком.
Трудящі області, як і всієї України, одразу ж після визволення, приступили до відновлення зруйнованого народного господарства. До кінця 1944 р. в області запрацювало 11 електростанцій з 15 довоєнних. У складних умовах війни трудівники Херсонщини виконали план хлібозаготівлі 1944 р.
У 1945 р. відновили роботу більшість підприємств, у т.ч. херсонські заводи - консервний, суднобудівний ім.Комінтерну, сільськогосподарського машинобудування, макаронна та кондитерська фабрики. Вже в 1945 р. випуск валової продукції промисловості досяг 22 % довоєнного рівня.
Колгоспне селянство області, робітники радгоспів і МТС, спираючись на матеріально-технічну та фінансову допомогу держави, докладали значних зусиль задля відновлення колгоспів, радгоспів і МТС. Невдовзі, після визволення, відновили роботу 908 колгоспів, 48 МТС і 42 радгоспи. Вже з 1945 р. посівна площа сільськогосподарських культур досягла 67 % довоєнної (918 тис. га).
Ще до закінчення Великої Вітчизняної війни, на визволеній Херсонщині майже повністю було відновлено довоєнну мережу шкіл: у 792 школах 4709 вчителів навчали майже 112 тис. дітей. Відновили робочу середні спеціальні та вищі навчальні заклади. 29 квітня 1944 р. вийшов перший номер обласної газети “Наддніпрянська правда”, почали виходити також районні газети.
Переможне завершення війни спонукало до завзятої праці. За роки четвертої п’ятирічки (1946 - 1950 рр.) трудящі Херсонщини, в основному, ліквідовували наслідки фашистської окупації. Четверта п’ятирічка була виконана за чотири роки і 3 місяці. З 1950 р. випуск промислової продукції становив 92,2 % передвоєнного рівня, а ряд підприємств перевершили його.
Завдяки самовіданній праці землеробів області посівні площі вже 1948 р. досягли 98 % довоєнних, а в 1950 р. перевищили їх на 3,6 %. Урожайність і валовий збір зернових культур на Херсонщині також перевищили довоєнні показники. Подвиги і звершення сільських трудівників у мирний час отримали гідну оцінку уряду. Комбайнеру Бехтерської МТС Бразі М.А. у 1948 р. присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. За видатні трудові досягнення в роки четвертої п’ятирічки орденами і медалями СРСР нагороджено 1604 передовиків народного господарства області, а комбайнерам Скачку М.І., Тетерятнику В.К., Брезницькому К.І., Лебеденку Ф.І., Матковському С.М., Ланковій Меркотан-Грец Є.Ф. присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці.
Відновлення і подальший розвиток народного господарства зумовили поліпшення матеріально - побутових умов життя трудящих. У 1950р. в лікувальних закладах області нараховувалося 3820 місць, в постійних дитячих яслах - 2155 місць.
У 1950-1951 навчальному році в області налічувалося 825 денних загальноосвітніх шкіл, у т.ч. середніх - 58, семирічок - 294, початкових - 473 і спеціальних - 2. Налагодили роботу 15 технікумів та інших середніх спеціальних навчальних закладів, педагогічний та сільськогосподарський інститути.
До кінця 1950 р. в області діяли 535 бібліотек із загальним книжковим фондом 892 тис. примірників, у т.ч. у сільській місцевості - 426 бібліотек із загальним книжковим фондом 391 тис. примірників, 928 клубних закладів, 163 стаціонарні і пересувні кіноустановки.
Завершивши відновлення зруйнованого війною господарства, трудящі області ще з більшою енергією продовжували працювати для розвитку економіки, народного господарства, науки і культури.
Знаменною сторінкою в історії післявоєнної Херсонщини стало спорудження Каховського гідровузла. У його будівництві брала участь вся країна. Завдяки ентузіазму і натхненній праці будівельників Каховська ГЕС була споруджена за п’ять років замість запланованих шести.
Початок 50-х років ознаменувався розмахом промислового будівництва. Споруджені суднобудівний завод та бавовняний комбінат у Херсоні, електромашинобудівний завод у Новій Каховці, розпочато спорудження теплоелектроцентралі на Херсонському бавовняному комбінаті, продовжувалася реконструкція і розширення діючих підприємств у Херсоні, Бериславі, Каховці, Генічеську. У результаті інтенсивного росту будівельної промисловості, підвищення продуктивності праці в 1955 р. випуск промислової продукції порівняно з 1950 р. збільшився у 2,4 рази.
Ще грандіозніші завдання економічного росту постали перед областю в наступні роки. Виникли нові галузі промисловості: електротехнічна, приладобудівна, целюлозна, текстильна. Значного розвитку набуло суднобудування. Промисловість розвивалась у багатьох районах області. Крім новобудов у в м. Херсоні - бавовняного комбінату, теплоелектроцентралі, заводів силікатної цегли і крупнопанельного домобудування, найважливішими об’єктами стали: целюлозний завод у Цюрупинську, м’ясокомбінат у Новій Каховці, винзавод “Таврія” у Дніпрянах, Білокриницький, Нижньосірогозький та Чаплинський масло - сирзаводи.
За роки післявоєнних п’ятирічок на Херсонщині було створено потужну промислову базу.
Значних успіхів трудящі області, як і всієї країни, досягли за роки восьмої п’ятирічки (1965-1970), яка була виконана за 4 роки і 8 місяців. Суттєві зміни відбулися в територіальному розміщенні промислового виробництва. Введені в експлуатацію: перша черга Каховської промислової бази, Херсонська поліграфічна фабрика, заводи - цегельний у Бериславі, рисовий і консервний у Мирному Каланчацького району, молокозавод у Цюрупинську, розпочалось будівництво Каховської зрошувальної системи, газопроводу Крим - Херсон, споруджений нафтопровід Кременчук - Херсон.
За успіхи, досягнуті трудящими Херсонщини в господарському і культурному будівництві, в лютому 1967 р. область була нагороджена орденом Леніна. Важливими подіями у житті трудящих області, був позначений 1977 р. Хлібороби Херсонщини виростили 3100 тис. тонн зерна і продали державі 1550 тис. тонн. Продукція промислових підприємств області надходила до 61 країни світу, в т.ч. до США, Великобританії', ФРН, Японії, Франції, Норвегії, Італії, Швеції тощо.
За роки десятої п’ятирічки (1976-1980) в області збудовано 2,6 млн. кв. м житла, що дорівнює житловому фонду двох таких міст, як Нова Каховка. Це дозволило поліпшити житлові умови понад 160 тис. осіб. Тривав благоустрій населених пунктів Херсонщини. Міста прикрасились новими архітектурними ансамблями, з’явилися нові вулиці, площі, житлові масиви. Став ще кращим один з найбільших мікрорайонів Херсона - Шуманський, названий на честь братньої дружби трудівників Херсонщини з Шуменським округом Болгарії, розширився житловий масив Корабел, високими темпами здійснювалось будівництво перспективного мікрорайону Таврійський. Нові житлові масиви і будинки з’явились у містах Каховка і Нова Каховка, Берислав і Скадовськ. Лише в 1981 р. газифіковано майже 8 тис. квартир, у т.ч. у сільській місцевості - 2,7 тис.
За післявоєнні роки Херсонщина досягла значного прогресу в розвитку народної освіти. У 1980 р. було завершено перехід до загальної середньої освіти. В 1981 р. в Херсоні було відкрито індустріальний інститут. Крім нього, в обласному центрі працювали також вузи: педагогічний ім. Крупської, сільськогосподарський ім. Цюрупи та філіал Миколаївського кораблебудівного інституту. Лише на стаціонарі в них навчалося 6,7 тис. осіб, загальна кількість студентів складала 13 тисяч. В області діяло чимало наукових установ, у т.ч. Український науково-дослідний інститут зрошуваного землеробства у м. Херсоні, Український науково-дослідний інститут тваринництва степових районів ім. Іванова в Асканії-Нова, Нижньодніпровська науково - дослідна станція заліснення пісків і виноградарства у Цюрупинську, Українська науково - дослідна станція рису, Українська науково - дослідна станція по боротьбі з гірчаком, Херсонська дослідна станція баштанництва.
Уродженцями Херсонщини є видатні вчені, діячі мистецтва та культури, серед яких: колишній директор Інституту фізики високих тисків АН СРСР, Герой Соціалістичної праці, лауреат Ленінської і Державної премій СРСР, академік Л.Ф. Верещагін, колишній директор Інституту США і Канади академік ГА. Арбатов, народний артист СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської і Державної премій СРСР С.Ф. Бондарчук, народний артист СРСР, лауреат Державної премії СРСР Є.С. Матвеев, народна артистка СРСР П.В. Куманченко, народний художник СРСР A.A. Шовкуненко, партійний і державний діяч, Герой Соціалістичної Праці С.І. Гопнер, Герой Соціалістичної Праці, доктор мистецтвознавства, професор А.Д. Головня, Герой Соціалістичної Праці, доктор медичних наук Г.Д. Софроненко, двічі лауреат Державної премії' СРСР письменник Б. Лавреньов, двічі лауреат Державної премії' СРСР, кінооператор М.М. Глідер, кіносценарист, лауреат Державної премії ім. братів Васильєвих І.Я. Болгарин, лауреат Ленінської премії, доктор біологічних наук С.Н. Скадовський.
На початку 1959 р. в Херсоні була створена обласна організація Спілки письменників України, яка на той момент об’єднувала 17 літераторів. У своїх творах вони оспівували відроджений степовий край, грандіозні перетворення, які відбулися тут у післявоєнний період, славили дружбу народів. Набули слави в області і в Україні твори І.А. Плахтіна, М.І. Братана, А.І. Дрозд, І.І. Гайдая та інших.
У 1971 р. була створена обласна організація Спілки художників України.
На Херсонщині виросли майстри спорту міжнародного класу, а саме: абсолютна чемпіонка Олімпійських ігор зі спортивної гімнастики A. Латиніна, чемпіон Олімпійських ігор з легкої атлетики В. Борзов, весляри - С. Чухрай, С. Пострехін, B. Юрченко, Г. Катюхін, І. Фірсов, В. Земляков і А. Зайченко, стрільці з лука - Т. Аітерова, В. Рєзніков.
Після здобуття незалежності, у так званий перехідний період, коли незалежну Україну спіткала довготривала соціально - економічна криза, Херсонщина теж відчула сумні наслідки. І все ж, попри негативні явища, зумовлені об’єктивними чинниками, праця людей, ініціатива і розум рухали життя у зовсім нових, значно вимогливіших умовах.
Є чим пишатися Херсонщині й сьогодні. У США, Німеччину, Японію, Південну Корею та багато інших країн експортується високотехнологічна продукція Каховського заводу електрозварювального устаткування.
Засвоєне серійне виробництво першого в Україні зернозбирального комбайну “Славутич”. Нині в області працює більше 3 тис. фермерських господарств - найбічьше в Україні.
Зажила доброї слави продукція коньячного виробництва агрофірми “Таврія”, спільного українсько - шведського підприємства “Чумак”, агрофірми ім. Солодухіна, агрофірми - радгоспу “Білозерський”.
Успішно конкурує на ринку і поставляється в усі регіони України і близького зарубіжжя продукція акціонерних товариств місцевих маслосирзаводів. Власні українські технології виготовлення соків гідно конкурують із зарубіжними. За підсумками двох останніх років Херсонщина вийшла в першу десятку регіонів України за обсягами будівництва.
Широкого розповсюдження набуває створення сучасних великих торговельних центрів.
Коло партнерів зовнішньої торгівлі херсонськими товарами розширилося до 100 країн.
За показниками освіти Херсонщина сьогодні теж увійшла до першої десятки в Україні.
Культура і традиції
На сьогоднішній день на території Херсонщини розташувались унікальні об’єкти природно-заповідного та культурно-історичного фонду. Найвідоміші з них біосферний заповідник «Асканія-Нова», Чорноморський біосферний заповідник, Азово-Сиваський національний природний парк.
Цікаві і унікальні, з точки зору історично-культурного надбання, експозиції розташовані у музеях. Краєзнавчий музей налічує багато пам’яток, що відображають розвиток культури на теренах сучасної Херсонщини. Побудована сучасна експозиція „Водні багатства” де центром є скелет 27 метрового синього кита.
У Херсонському художньому музеї ім. О.Шовкуненка знаходиться унікальне зібрання, що нараховує понад 7 тис. експонатів, серед яких роботи уславлених митців Ш.Айвазовського, О.Саврасова, І.Крамського, М.Пимоненко, В.Серова, М.Врубеля, К.Коровіна та інших творців ХVІІ – ХХ ст.
В останні роки на Херсонщині започатковано багато культурно-мистецьких заходів, про які говорять не тільки на Україні, а й у всьому світі. Чимала низка фестивалів і конкурсів різних рівнів збирає митців слова і пісні, музики і пензля. Перелік каже сам за себе: Міжнародний фестиваль «ЧОРНОМОРСЬКІ ІГРИ»; Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії»; Міжнародна виставка-ярмарок «ТАВРІЙСЬКИЙ ЯРМАРОК»; Міжнародний фестиваль класичної музики «VIVAT, MUSICA!»; Всеукраїнський Благодійний фестиваль народної творчості «КУПАЛЬСЬКІ ЗОРІ»; Всеукраїнський фестиваль – конкурс авторських хореографічних творів «Верховинця степова криниця»; Всеукраїнський фестиваль народної музики «ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ»; Всеукраїнський фестиваль національних культур «Таврійська родина». І це лише частина того, що рухає культурне життя Херсонщини.
Природа та екологія
Ландшафт — рівнинна поверхня, більшість території регіону розташована у степовій зоні. Водні ресурси: омивається Чорним та Азовським морями, головна річка — Дніпро. В межах регіону знаходиться більша частина Каховського водосховища та Дніпровський лиман. Ґрунт — переважно чорнозем і темнокаштановий. Клімат: помірно-континентальний. Кількість опадів становить 350-500 мм. Корисні копалини: надра багаті на цементні та цегляно-черепичні глини, скляні піски, мергель, вапняк, сіль, торф, газ.