За документами держархіву області:
4 січня 1965 року Президією Верховної Ради УРСР видано Указ про створення у місті Херсоні трьох районів: Дніпровського, Комсомольського та Суворовського.
5 листопада 1965 року відкрито пам’ятник В.І.Леніну у м. Херсоні на пл. Свободи.
У 1965 році розпочалося будівництво Шуменського мікрорайону м. Херсона.
У 1965 році у м. Херсоні відкрито ЦУМ (Центральний універсальний магазин) на вул. Ушакова.
У 1965 році – в обласному центрі відкрито Палац культури текстильників з глядацьким залом на 800 місць. Колективи художньої самодіяльності Палацу удостоєні 17 дипломів Всесоюзних та республіканських конкурсів самодіяльного мистецтва.
У листопаді 1965 році на Виставці досягнень Народного господарства СРСР у Москві продукція Херсонського машинобудівного заводу ім. Г.І.Петровського відзначена Золотою медаллю ВДНГ.
1966 року створено Херсонську обласну організацію Українського товариства охорони пам’яток історії і культури.
1966 рік – Колектив Херсонського бавовняного комбінату Указом президії Верховної Ради СРСР нагороджений Орденом Леніна.
Щороку на комбінаті вироблялось більше 150 млн. м. тканини, освоєно випуск 33 видів продукції.
11 лютого 1967 року Указом Президії Верховної ради СРСР Херсонську область за успіхи у господарському та культурному будівництві нагороджено Орденом Леніна.
13 березня 1967 року відбулась урочисто-траурна церемонія перепоховання невідомого солдата та запалення вічного вогню у парку Слави м. Херсона.
Встановлено пам’ятник загиблим у 1941-1945 роках десантникам на Бірючому острові.
27 жовтня 1967 року було урочисто відкрито пам’ятник “Легендарна Тачанка”. Пам’ятник споруджено біля Каховки на місці розташування штабу Першої кінної армії. Автори монумента удостоєні Державної премії СРСР.
31 жовтня 1967 року виконком Херсонської міської ради засновано звання «Почесний громадянин міста Херсона».
У 1967 році відкрито філію Миколаївського кораблебудівного інституту (НКІ) у м. Херсоні.
13 березня 1969 року встановлено монумент «Танк Т-34» у парку Слави м. Херсона на честь 25-річчя визволення Херсонщини від німецько-нацистських окупантів.
15 квітня 1970 року відкрито кіноконцертний зал «Ювілейний» у м. Херсоні.
24 грудня 1970 року створений Херсонський обласний театр ляльок.
15 січня 1971 року утворено Херсонську обласну організацію Спілки художників України. Херсонські художники Георгій Васильович Курнаков, Іван Іванович Ботько, Федір Іванович Загороднюк, Лазар Шулімович Штирмер, Віктор Григорович Балаш та інші, добре відомі шанувальникам образотворчого мистецтва, художники.
28 квітня 1971 року відкрито пам’ятник Т.Г.Шевченку на проспекті Текстильників у м. Херсоні.
У 1971 році розпочала роботу Херсонська постійно-діюча археологічна експедиція Академії Наук УРСР
10 листопада 1972 року створено Херсонське обласне відділення Українського товариства дружби та культурних зв’язків з зарубіжними країнами.
У 1972 році встановлено пам’ятник першим корабелам у м. Херсоні.
27 квітня 1974 року у м. Херсоні створено добровільне товариство любителів книги.
10 січня 1975 року створено Херсонську обласну організацію Спілки журналістів України.
У 1975 році завершено будівництво нової злітної смуги в аеропорту Чорнобаївка. Десятки авіаліній з’єднали Херсон з Києвом, Одесою, Львовом, Кишиневом, Москвою, Ленінградом, Адлером та іншими, а також з багатьма містами та населеними пунктами області, в тому числі курортними.
У 1976 році колективу Херсонського бавовняного комбінату вручено перехідний Червоний прапор ЦК КПРС, ради Міністрів СРСР, ВЦСПС та ЦК ВЛКСМ, а прядильниці Р. М. Лоскутовій, ткалі М. Є. Степаненко, помічнику майстра ткального виробництва В. І. Мильохіну присвоєне звання героя Соціалістичної Праці з врученням орденів Леніна та золотих медалей “Серп і Молот”.
У 1976 році продукція Херсонського електромашинобудівного заводу – тракторний старер СТЗ-65 з торцевим колектором експонувався на ВДНГ в Москві і був удостоєний бронзової медалі ВДНГ.
У жовтні 1976 року м. Херсон відвідали льотчики-космонавти – двічі Герої Радянського Союзу Борис Валентинович Волинов і герой Радянського Союзу Віталій Михайлович Жолобов, уродженець с. Збур’ївка Голопристанського району Херсонської області. Рішенням виконкому міської ради від 5 жовтня 1976 року їм присвоєно звання “Почесний громадянин міста Херсона.
У 1976 році на Херсонському комбайновому заводі ім. Г. І. Петровського розпочався випуск нових більш досконалих дощувальних агрегатів “Дніпро”.
27 січня 1977 року колектив Херсонського заводу скловиробів вперше у вітчизняній практиці розпочав серійне виробництво нового облицювального матеріалу – декоративного марбліту.
6 березня 1977 року за досягнення високих результатів у соцзмаганні, за піднесення ефективності виробництва і якості роботи, за успішне виконання народногосподарського плану на 1976 р. місто Херсон нагороджене перехідним Червоним прапором ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦПРС і ЦК ВЛКСМ. Урочисте вручення перехідного прапору відбулось у Палаці культури текстильників.
Навесні 1977 року розпочалось будівництво автомобільного моста через Дніпро. Міст зв’язав найкоротшим шляхом Херсон з Цюрупинським, Голопристанським, Скадовським та іншими лівобережними районами степової Таврії, а також з Кримом.
30 червня 1977 року здано в експлуатацію будівлю міськвиконкому по вул. Ушакова, 37.
25 вересня 1977 року на вул. Перекопській відкрито Будинок взуття – один з найбільших взуттєвих магазинів республіки.
7 листопада 1977 року на державні випробування передано новий високоврожайний сорт озимої пшениці “Ювілейний” виведений вченими Українського науково-дослідного інституту зрошувального землеробства.
У 1977 році введено в експлуатацію будинок виконавчого комітету Херсонської міської ради (архітектор М.Костюченко).
13 березня 1978 року в день святкування 34-ї річниці визволення міста від нацистських загарбників в парку ім. Ленінського комсомолу відкрито пам’ятник Миколі Суботі, уродженцю Херсона, якому за сміливість та відвагу при визволенні рідного міста посмертно присвоєне звання Героя Радянського Союзу.
9 квітня 1978 року Херсонський юнацький географічний клуб “Батьківщина” Палацу культури текстильників нагороджений Почесною грамотою фізико-математичної школи в м. Дубні за активну пропаганду природничих наук.
27 травня 1978 року відкрито Херсонський художній музей ім. О.Шовкуненка.
У червні 1978 року відбулось урочисте святкування 200-річного ювілею міста Херсона. У зв'язку з ювілеєм, а також за великі успіхи в господарському та культурному будівництві м. Херсон було нагороджене орденом Трудового Червоного Прапора.
3 жовтня 1978 року введено в дію новий комплекс Херсонського педагогічного інституту по вул. 40 років Жовтня, 27. Комплекс складався з аудиторного, навчально-лабораторного корпусів та актового залу.
У 1979 році створений у м. Херсоні індустріальний інститут на базі філії Одеського технологічного інституту (нині – Херсонський національний технічний університет).
За десятиріччя 1971-1980 рр. в м. Херсоні побудовано 14 загальноосвітніх шкіл на 15,4 тис. навчальних місць, 6 лікарень на 1540 ліжок, 2 акушерських пункти, 2 поліклініки, 31 дитячий дошкільний заклад на 12,5 тис. місць, кінотеатр “Шумен” на 800 місць, 43 магазина, 64 підприємства громадського харчування, 57 побутових підприємств. Введено в експлуатацію житла загальною площею 1 млн. 646 тис. кв. метрів. Херсонці отримали більше 25 тисяч нових квартир. Зелена зона міста у 1980 році склала 2714 га. На одного мешканця міста приходилось 75 кв. метрів зелених насаджень.
У 1980 році здано в експлуатацію перший житловий будинок найкрупнішого житлового масиву Херсона – Таврійського.
У 1980 році суднобудівному об’єднанню ім. 60-річчя Ленінського комсомолу (ХСВО) за великий внесок у розвиток міжнародної торгівлі присуджено міжнародну премію “Золотий Меркурій”.
У літніх сільгоспроботах та збиранні овочів, баштанних культур, винограду та інших сільгоспроботах 1982 року брало участь 250 тис. мешканців міста. Херсонськими підприємствами в села були направлені близько 900 автомашин та 400 тракторів.
У грудні 1984 року завершено реконструкцію Херсонського домобудівного комбінату. Повністю переобладнано цехи, устаткування замінено на нове – більш механізоване і продуктивніше, пущений новий головний конвеєр по виготовленню зовнішніх панелей.
Реконструйоване промислове виробництво розпочало випуск нової продукції – блок-елементів підвищеної заводської готовності, квартири з яких мали поліпшене планування і більшу площу. Монтаж будинків з блок-елементів розпочався у 1985 році у другому Таврійському мікрорайоні.
4 січня 1985 року введено в експлуатацію аеровокзальний комплекс на 400 пасажирів в аеропорту Чорнобаївка.
У 1986 році створено меморіальний музей-квартиру Б. А. Лавреньова в м. Херсоні.
4 березня 1989 році відбулась установча конференція Українського історико-просвітницького товариства «Меморіал».
3 липня 1991 році вийшла в ефір перша програма Херсонського телебачення «Скіфія».
19 серпня 1991 року в приміщенні Херсонської міської ради відбулось надзвичайне засідання членів депутатської групи «Альтернатива», де вирішено вимагати негайного проведення надзвичайної сесії міської ради.
22 серпня 1991 року відбувся мітинг протесту херсонців, який прийняв резолюцію про засудження спроби військово-партійного заколоту.
26 серпня 1991 року видано розпорядження Херсонської міської ради народних депутатів про опломбування майна та будівлі, що належали КПУ.
25 серпня 1991 року Катерининський собор був повернутий релігійній громаді.
1991 року в перший день роботи VI сесії міської ради над приміщенням ради піднято жовто-блакитний прапор.
5 січня 1994 року створено Херсонське обласне територіальне відділення антимонопольного комітету України.
5 вересня 1996 року в Херсоні відбулась церемонія першого богослужіння на честь священномученика Прокопія (Титова), архієпископа Херсонського, репресованого у 1930-ті роки.
У вересні 1996 року в Херсоні у Виставковому залі (пл. Свободи) в рамках святкування 75-річчя держархіву області, працювала виставка архівних документів (оригіналів) з історії Херсонщини XVIII – XX ст.
З 1 по 30 жовтня 1997 року у приміщенні державного архіву Херсонської області (вул. Петренка, 6) діяла виставка «Повернуті з небуття» з історії політичних репресій в нашому краї за архівно-слідчими справами жертв сталінських репресій, що передані з СБУ до держархіву.