>
15.08.2024 13:59 Вік: 36 days
Категорія: Новини


Про це необхідно знати !

 

 

Імунопрофілактика – це метод індивідуального чи масового захисту населення від інфекційних хвороб шляхом створення або підсилення імунітету.

Специфічна (вакцинація/імунізація), спрямована проти конкретного збудника,а неспецифічна (активація імунної системи в цілому медикаментозними чи немедикаментозними засобами).

Імунізація – найефективніший і економічно вигідний захист від інфекцій. Вона полягає у введенні заданого антигену в неагресивній формі, але в імуногенних дозах для індукції захисної імунної відповіді та формування імунної пам’яті. Імунізація забезпечує активну та пасивну біологічну стійкість до певних інфекційних захворювань.

Штучна активна імунізація передбачає створення імунітету шляхом введення вакцин (вакцинний антигенослаблений чи вбитий патоген, або штучно синтезований білок, який ідентичний білку патогену) чи анатоксину (знезараженного бактеріального токсину, що зберігає свої антигенні властивості). При інфекціях із довгим інкубаційним періодом, наприклад при сказі, активна імунізація дає змогу запобігти захворюванню навіть після зараження. Залежно від типу антигену активна імунізація сприяє формуванню високо-специфічного тимчасового чи постійного імунітету.

Штучна пасивна імунізація – це введення сироваткових препаратів і ?-глобуліну (імуноглобулінів). За допомогою пасивної імунізації можна швидко створити тимчасовий імунітет тривалістю 1-6 тижнів. Повторна пасивна імунізація не підсилює імунітет і часто супроводжується ускладненнями. Її найчастіше проводять після контакту зі збудником та за неможливості активної імунізації. Серед мікроорганізмів, із якими можна успішно боротися за допомогою вакцинації, можуть бути віруси (наприклад збудники кору, краснухи, паротиту, поліомієліту, гепатиту В, сказу) чи бактерії (збудники туберкульозу, дифтерії, кашлюку, правця, гемофільної інфекції).

Сьогодні в усіх країнах світу, що розвиваються, проводять регулярну вакцинацію проти кору, поліомієліту, дифтерії, правця, кашлюку, туберкульозу.

Вакцинація – це простий, безпечний та ефективний спосіб захисту від хвороб до того, як людина вступить у контакт із їх збудниками. Вакцинація задіює природні захисні механізми організму для формування стійкості до ряду інфекційних захворювань і робить вашу імунну систему сильнішою.

Який принцип дії вакцини?

Як і хвороби, вакцини тренують імунну систему вироблення специфічних антитіл. Проте вакцини містять лише вбиті чи ослаблені форми збудників тієї чи іншої хвороби – вірусів чи бактерій, – які призводять до захворювання і створюють ризик пов’язаних із нею ускладнень.

Більшість вакцин застосовують у формі інєкцій, хоча є і пероральні вакцини (введені через рот), і вакцини у формі назальних аерозолів (введені через ніс).

Вакцини знижують ризик захворювання, активуючи природні захисні механізми на формування імунітету до збудника хвороби. Вакцинація провокує імунну відповідь організму.

Як імунна система відповідає на введення вакцини

1.     Розпізнає збудника хвороби, наприклад, вірус або бактерію.

2.     Починає виробництво антитіл. Антитіла – це білки, які природно виробляються імунною системою організму для боротьби із захворюванням.

3.     Запам’ятовує збудника хвороби, щоб боротися з ним у майбутньому. Якщо цей збудник знову потрапить до організму, імунна система швидко знищить його, не допустивши розвитку хвороби.

Таким чином, вакцинаціяце безпечний та раціональний спосіб викликати в організмі імунну відповідь без необхідності заражати її тією чи іншою хворобою.

Наша імунна система має пам’ять. Отримавши одну або кілька доз вакцини, ми, як правило, отримуємо захист від тієї чи іншої хвороби на багато років, десятиліть або навіть на все життя. Саме це робить вакцини таким ефективним засобом. Вакцини не дають нам захворіти, що набагато краще за необхідність лікувати хворобу, коли вона вже настала.

Коли я маю вакцинуватися (або вакцинувати мою дитину)?

Вакцини захищають нас протягом усього життя і в будь-якому віці – одразу після народження, у дитинстві, у підлітковому віці та до самої старості. У більшості країн людям видають карти для щеплення, в яких зазначено, які щеплення були зроблені дорослому або дитині і коли належить робити наступні щеплення. Важливо, щоб усі показані щеплення були зроблені вчасно.

Відкладаючи вакцинацію, ми ризикуємо серйозно захворіти. Якщо ми чекатимемо моменту, коли щеплення терміново буде потрібне, наприклад, якщо почався спалах будь-якої хвороби, то для отримання потрібного ефекту вакцинації або введення всіх необхідних доз вакцини може бути занадто пізно.

Чому мені потрібно вакцинуватися?

Без вакцинації ми наражаємося на ризик серйозних захворювань, таких як кір, менінгіт, пневмонія, правець і поліомієліт. Багато цих хвороб небезпечні для життя. За оцінками ВООЗ, лише дитячі вакцини рятують понад 4 мільйони життів щороку.

Незважаючи на те, що деякі захворювання стають менш поширеними, їх збудники продовжують циркулювати у деяких чи у всіх регіонах світу. У сучасному світі інфекційні захворювання можуть легко перетинати кордони та заражати будь-яку людину, у якої відсутній до них імунітет.

Вакцинуватися слід із двох головних міркувань: вона дозволяє захистити себе та захистити оточуючих. Оскільки деяким людямнаприклад, новонародженим або хворим на тяжкі недуги, чи тимх, хто має певні види алергії, – щеплення можуть бути протипоказані, їх захист від вакцинокерованих інфекцій залежить від наявності щеплень у оточуючих.

Чи безпечні вакцини?

Вакцинація безпечна і зазвичай викликає незначні та тимчасові побічні ефекти, наприклад, біль у руці або невелике підвищення температури тіла. Можливі й серйозніші побічні ефекти, проте вони зустрічаються дуже рідко.

Будь-яка ліцензована вакцина перед видачею дозволу на її використання проходить ретельну перевірку в межах кількох фаз клінічних досліджень, а після впровадження є об’єктом регулярної оцінки. Вчені також постійно відстежують інформацію, що надходить із ряду джерел, на предмет виявлення ознак того, чи може становити небезпеку для здоров’я та чи інша вакцина.

Необхідно памятати, що ризик заподіяння серйозної шкоди здоровю від перенесеної хвороби набагато вищий, ніж ризик, повязаний із вакцинацією. Так, правець може викликати найгостріші болі, судоми та тромбози, а кір може призвести до енцефаліту (інфекції головного мозку) та сліпоти. Багато захворювань, якм можна запобігти за допомогою вакцин, можуть навіть закінчитися смертельним результатом. Переваги вакцинації значно перевершують ризик, і без вакцин у світі відбувалося б значно більше хвороб і смертей.