Категорія: Новини
Прес-служба ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області інформує:
15 вересня - останній строк подання заяви для переходу на єдиний податок
Суб'єкти господарювання, які бажають перейти на спрощену систему оподаткування із загальної, повинні подати відповідну заяву та розрахунок доходу за попередній рік до контролюючого органу за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. Тобто, для переходу на сплату єдиного податку з IV кварталу, останнім днем для подання заяви є 15 вересня 2014 року.
Нагадаємо, що заяву можна подати в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису посадових осіб або надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
Реєстрація платника єдиного податку є безстроковою. Тобто, суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування і не планують її змінювати, не повинні подавати заяву для продовження дії спрощеної системи оподаткування на 2015 рік.
19 вересня - останній строк сплати єдиного податку “спрощенцями” І та ІІ груп
Платники єдиного податку І та ІІ груп повинні сплачувати цей податок щомісячно, не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. У вересні термін сплати єдиного податку припадає на 20 вересня, який є вихідним днем (субота). Водночас, нормами Податкового кодексу України встановлено, що термін сплати податків і зборів не переноситься у зв’язку з вихідними чи святковими днями. Тобто, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити належну суму до настання вихідних — 19 вересня 2014 року.
Нагадаємо, що єдиний податок сплачується у вигляді авансових внесків за місцем податкової реєстрації платника. Нарахування цих внесків для платників єдиного податку І та ІІ груп здійснюється податковою інспекцією на підставі заяви такого підприємця щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Сплатити єдиний податок можна авансовим внеском за весь податковий період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного року.
Не потрапте “на гачок” пройдисвітів!
У нашому місті знову, після нетривалого затишшя, орудують телефонні шахраї. Тепер зловмисники телефонують підприємцям та керівникам підприємств (номер телефону +380983612054), представляються начальником податкової інспекції Херсона та у “шляхетній” розмові під різними приводами просять або вимагають фінансову допомогу. “Підстави” таких “прохань” різні. Серед інших окремо виділяють “достойну” зустріч та “проведення” перевіряючих - представників Міндоходів.
Схожі авантюри неодноразово були зафіксовані й раніше, і не лише у Херсоні, а й у районах нашої області. Злочинці діють за різними схемами, зазвичай через посередників. Їх метою є одне - “легка” нажива.
Такі дії є провокацією з боку невідомих осіб, які у такий спосіб намагаються виманити певні кошти, дискредитуючи податківців міста.
Тож, шановні херсонці та представники бізнес-середовища, вкотре, офіційно заявляємо: посадові особи ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області гроші не збирають та вказівок здійснювати такі неправомірні дії іншим особам не надають. У жодному випадку не довіряйте аферистам.
Якщо у вас вимагали гроші або ви вже стали свідком чи жертвою злочинців - негайно звертайтеся до міліції особисто або за телефоном 102.
Своєчасна сплата податків — це почесний обов'язок кожного підприємства
Є різні джерела наповнення бюджетів усіх рівнів. Основне з них — виконання податкового обов'язку або сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Проте, деякі платники нехтують нормами законодавства та шукають способи не сплачувати податки. В результаті такої несплати виникає податковий борг, погашення якого є іншим резервом наповнення бюджетів усіх рівнів. Існування боргу надає право податковому органу на застосування різних заходів стягнення стосовно такого платника податків, зокрема, звернення до суду щодо стягнення боргу за рахунок коштів такого боржника, що знаходяться на його рахунках у банку.
З початку цього року ДПІ у м. Херсоні підготовлено пакети документів для звернення до суду про стягнення податкового боргу за рахунок коштів із банківських рахунків та вилучення готівки по 133 боржникам на загальну суму 96,8 млн гривень, із них судом вже задоволено 73 позови на суму 44,2 млн гривень.
Одним із боржників, кошти якого стягнуто у такий спосіб є МКП “Виробниче управління водопровідно – каналізаційного господарства м. Херсона”. Його загальний податковий борг вимірюється в мільйонах гривень - станом на 04.09.2014 він складає понад 6 млн гривень, із них місцевої казни - 1,6 млн гривень, а борг з єдиного внеску складає 1,4 млн гривень.
Тож після отримання постанови суду про стягнення коштів з рахунків МКП “ВУВКГ м. Херсона”, ДПІ у м. Херсоні направила до банківських установ платіжні вимоги. В результаті - протягом декількох днів було погашено заборгованість, визначену у постанові суду. Виконуючи рішення суду, податкова інспекція діяла виключно в межах діючого законодавства, з метою захисту інтересів держави та забезпечення надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Зрозуміло, що будь-яке підприємство може потрапити у скрутне становище й накопичити заборгованість із податків і зборів. Проте, невиконання платником норм податкового законодавства, може ще більше ускладнити його фінансово-економічне становище. Тому, у разі виникнення непередбачуваних фінансових обставин, слід не ігнорувати сплату податків, а вживати заходів для її відтермінування на законних підставах. Своєчасна сплата податків повинна бути традицією та почесним обов'язком кожного громадянина та представника бізнес-середовища.
Втрачені первинні документи необхідно відновити
Склад витрат та порядок їх визначення встановлено розділом ІІІ Податкового кодексу України. Згідно з цими нормами до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності. Відтак, саме первинні документи є підставою для підтвердження витрат, здійснених платником. Обов’язковість ведення та зберігання передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів. Витрати не підтверджені відповідними платіжними та іншими первинними документами не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.
Тому у разі втрати, знищення або пошкодження зазначених документів платник податку зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово заявити про це до податкової інспекції. Відновити втрачені документи слід протягом 90 календарних днів з дня подання заяви до контролюючого органу. Заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов’язань за звітний податковий період. Якщо платник податку не подасть у такий строк заяву та не поновить визначений строк втрачених документів, то не підтверджені відповідними документами витрати не включаються до витрат та розрахунку об’єкта оподаткування. Також, на суму несплаченого податку нараховується пеня в розмірі 120% облікової ставки Нацбанку України.
У податковій інспекції відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку „гаряча лінія”
В ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Порядок погашення податкового боргу платників податків».
Начальник управління погашення заборгованостей Медведєва Лариса Геннадіївна надала платникам податків вичерпні відповіді на всі поставлені питання.
Наводимо відповіді на актуальні питання:
Питання. Чи може підприємство сплатити податковий борг іншого за платника податків?
Відповідь. Нормами Податкового кодексу України (ПКУ) передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених ПКУ, - податковим агентом або представником платника податку.
Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою представника чи податкового агента. Водночас відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ або законами з питань митної справи.
Крім того, п. 87.7 ст. 87 ПКУ заборонена будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам, крім випадків, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.
Отже, уступка податкового боргу платника податків третім особам заборонена, а грошового зобов’язання платника податків - дозволяється лише особам, які є гарантами виконання податкового обов’язку (представники чи податкові агенти).
Питання. Платник податків оскаржує в адміністративному порядку повідомлення-рішення. Нещодавно на оскаржувану суму він отримав податкову вимогу. Чи правомірно йому направили таку вимогу?
Відповідь. Податковим кодексом України передбачено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Податковим кодексом України (ПКУ) передбачено, що скарга, подана з дотриманням строків, визначених у п. 56.3 ст. 56 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Отже, якщо платник податків подав скаргу на податкове повідомлення-рішення у встановлений ПКУ термін, то сума визначеного у ньому грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою, а податкова вимога такому платнику податків не надсилається.
Питання. В яких випадках майно платника податків можуть передати у податкову заставу?
Відповідь. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені Податковим кодексом України (ПКУ), суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (пункт 89.1 статті 89 ПКУ).
Питання. Коли майно платника податків звільняється з податкової застави?
Відповідь. Припинення податкової застави регулюється статтею 93 Податкового кодексу України (ПКУ), відповідно до якої майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктах 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 статті 93 ПКУ.
Питання. Чи можуть до коштів, які знаходяться на рахунку платника податків, застосувати адміністративний арешт?
Відповідь. Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України). Слід зазначити, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює також за рішенням суду.
Питання. Чи можна погашати податковий борг за рахунок коштів, внесених на депозитний рахунок платника?
Відповідь. Перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, визначені у пункті 87.3 статті 87 Податкового кодексу України (ПКУ). Згідно із цим пунктом не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема: кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих на користь такого платника податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості, отримані від замовників морських, річкових суден та інших плавучих засобів, які зараховуються на окремі рахунки цих підприємств, відкриті відповідно до статті 1 Закону України ”Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні”; кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
Таким чином, ПКУ не передбачено обмежень щодо використання депозитних коштів платника податків, як джерела погашення податкового боргу.
Херсонський бізнес збільшив відрахування до місцевої казни
До місцевого бюджету Херсона протягом восьми місяців цього року громадяни та представники бізнес – спільноти сплатили понад 413 млн гривень податків і зборів, що на 4 млн гривень більше, ніж за такий період минулого року. Зокрема, у серпні вони додали до місцевої казни 54 млн гривень, що на 549 тис. гривень більше, ніж у серпні минулого року.
Бюджетоформуючим для місцевого гаманця є податок на доходи фізичних осіб. Він займає найбільшу питому вагу в доходах місцевого бюджету – понад 74%. З початку року цього податку зібрано майже 306 млн гривень, що на 4% більше минулого року.
Другою за фінансовою потужністю складовою доходу місцевої скарбниці з питомою вагою 12% - є єдиний податок. Його надійшло понад 50 мільйонів гривень або 110% рівня збору минулого року. При цьому, більше ніж дві третини цієї суми сплатили саме підприємці міста — 34,3 мільйони гривень.
Третє місце у надходженнях до місцевої казни належить платі за землю (10%). Землевласники та землекористувачі додали до скарбниці майже 40 мільйонів гривень.
Слід зазначити, що проявляючи власний суспільно-економічний патріотизм при сплаті податків, херсонці сприяють соціальній стабільності як нашого міста, так і держави в цілому. Тож, висловлюємо вдячність усім сумлінним платникам, які у непростий для країни час, сплачують податки в повному обсязі.
“Іноземний” дохід додав до херсонської казни 1 млн гривень
Цього року 37 херсонців загалом задекларували 3 млн гривень доходу, отриманого за кордоном. Із отриманих статків їм доведеться сплатити 1028,5 тис. гривень податку на доходи, майже вся ця суму вже поповнила місцеву скарбницю. У минулому році декларантів іноземних доходів було теж 37, проте повідомляли вони про отримані статки у значно меншому розмір — 2,4 млн гривень. Із цієї суми вони сплатили 720 тис. гривень податку на доходи.
Нагадаємо, що за загальними правилами подання майнової декларації, в разі обов'язковості її подання, здійснюється до 1 травня, а сплата задекларованих сум податку на доходи фізичних осіб - до 1 серпня.
В той же час це правило не розповсюджується на громадян, які бажають скористатися податковою знижкою. Вони можуть подавати до податкової інспекції декларацію про майновий стан і доходи впродовж усього року
Найбільше херсонських бізнесменів обрали ІІ групу платників єдиного податку
Загалом, на спрощеній системі оподаткування в Україні працюють понад 1,2 мільйонів платників податків. А от на обліку в податковій інспекції Херсона на сьогоднішній день перебуває 10208 підприємців і 1873 підприємства, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Найбільше херсонських підприємців - 5503 обрали ІІ групу платників єдиного податку, 2951 бізнесмен працює на ІІІ групі, а 1749 – на І групі. Малочисельною є V група спрощенців - її обрали 5 херсонців.
А от підприємства такого різноманіття груп не мають. Вони можуть обирати лише серед двох груп платників: IV - на ній працює переважна більшість підприємств-спрощенців — 1867 та VІ - її обрали 6 підприємств.
Впродовж 8 місяців 2014 року платники податків, які працюють на спрощеній системі оподаткування, додали до місцевої казни понад 50 мільйонів гривень єдиного податку, що на 4,5 мільйонів або на 10% перевищує минулорічні надходження. Значну частину цієї суми бюджет отримав від підприємців — 34,3 мільйони гривень, решту сплатили підприємства-спрощенці.
Херсонці сплатили понад 838 млн гривень єдиного соціального внеску
Від початку року херсонські платники єдиного внеску перерахували у “кошик” соціальних виплат понад 838 млн гривень єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЕСВ).
На сьогодні в податковій інспекції Херсона обліковується майже 6 тисяч роботодавців, які звітують та сплачують ЕСВ. За вісім місяців цього року вони додали до бюджету понад 787 млн гривень єдиного внеску, із них у серпні надійшло майже 100 млн гривень.
Зазначимо, що своєчасні розрахунки платників єдиного внеску дозволяють своєчасно виплачувати пенсії, надають гарантії соціальних виплат у разі безробіття, нещасних випадків та тимчасової втрати працездатності.
Спадкоємці поповнили місцевий бюджет на півмільйона гривень
Упродовж 2012 року 274 херсонця отримали у спадок майже 16 млн гривень доходу. Таку суму вони зазначили у деклараціях, поданих у 2013 році до Центру обслуговування платників. З вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) вони сплатили майже 580 тис. гривень податку на доходи.
Нагадаємо, що вказаний дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб та відображається у річній декларації про майновий стан і доходи згідно зі статтею 174 Податкового кодекс України. Особами, відповідальними за сплату податку до бюджету є спадкоємці, які отримали спадщину.
Слід зазначити, що інформація про видачу свідоцтв про право на спадщину щокварталу надходить до органів доходів і зборів від нотаріусів, які зобов’язані повідомити про це у встановлені строки.
Для довідки: членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення
Спадкоємці, що не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення незалежно від об’єкта спадщини зобов’язані подати до органів Міндоходів за місцем проживання декларацію про доходи. Доходи, отримані у вигляді спадщини у таких громадян оподатковуються за ставкою 5%. Приміром, онука отримала у 2012 році у спадок квартиру від дідуся. Дідусь з онукою не є членами сім’ї першого ступеня споріднення, тому у такому випадку спадкоємиця повинна сплатити податок на доходи за ставкою 5%.
Майже 10 тисяч мешканців Херсона отримали ідентифікаційний номер
Впродовж 8 місяців цього року 9769 громадян звернулися до Центру обслуговування платників податкової інспекції Херсона з метою вперше або повторно отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Зокрема, вперше отримали реєстраційний номер облікової картки платника податків, більш відомий як ідентифікаційний номер, 4018 жителів Херсона. У порівнянні з минулим роком, кількість бажаючих його отримати збільшилася на 29%. У серпні, з метою вперше отримати ідентифікаційний номер, взагалі звернулася рекордна кількість громадян — 621, що на 77% більше, ніж у серпні минулого року. При цьому, в середньому, щомісяця його отримує 500 херсонців. Серед громадян, які побажали отримати ідентифікаційний номер у Херсоні, було понад 300 мешканців Криму та 11 - Донеччини й Луганщини.
Нагадаємо, реєстраційний номер облікової картки платника податків є базовим у базах даних Пенсійного фонду, фіскальної служби, при нарахуванні субсидій та соціальних допомог, видачі закордонних паспортів, відкритті банківських рахунків тощо. Він надається громадянам України та іноземцям і зберігається за ними протягом усього їх життя. Цей номер не підлягає скасуванню чи заміні, навіть, у разі отримання особою іншого громадянства. Винятком є лише випадки, коли після видачі реєстраційного номера встановлені порушення чи неточності у його формуванні.